- оперувати
- —————————————————————————————оперува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оперувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) перех. і без додатка.Робити кому небудь хірургічну операцію. 2) тільки недок., неперех. Проводити, здійснювати воєнні операції. 3) тільки недок., неперех. Користуватися чим небудь, виконувати які небудь дії над чимсь.… … Український тлумачний словник
оперувати — [опеирува/тие] у/йу, у/йеиш … Орфоепічний словник української мови
неоперабельний — а, е. 1) Такий, якого не можна, марно оперувати (про хворого). 2) Такий, коли не можна, марно оперувати (про хворобу) … Український тлумачний словник
оперуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) розм. Давати оперувати себе; робити хірургічну операцію де небудь, у кого небудь. 2) тільки недок. Пас. до оперувати 1) … Український тлумачний словник
іноперабельний — а, е. Якого неможливо оперувати … Український тлумачний словник
мислити — лю, лиш, недок. 1) неперех. Міркувати, зіставляючи явища об єктивної дійсності й роблячи висновки. 2) неперех., розм. Те саме, що думати 2). || з інфін. Мати намір, збиратися робити що небудь. 3) перех. Уявляти собі кого , що небудь. Мислити… … Український тлумачний словник
оперований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оперувати 1) … Український тлумачний словник
оперування — я, с. Дія за знач. оперувати 1), 3), 4) … Український тлумачний словник
патрати — аю, аєш, недок., перех. 1) Очищати від нутрощів, потрухів; потрошити. || перен., розм. Оперувати внутрішні органи; анатомувати кого небудь. || перен., розм. Спорожняти з метою грабежу і т. ін. 2) Очищати від пір я; скубти … Український тлумачний словник
прооперувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до оперувати … Український тлумачний словник